ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ ВИКЛАДАЧІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ІНШОМОВНОЇ ГАЛУЗІ
Порядок денний:
1. Аналіз роботи професійної спільноти за 2021-2022 н. р. та обговорення плану роботи на 2022-2023 н. р.
2. Особливості викладання іноземних мов у 2022-2023 навчальному році. Опрацювання методичних рекомендацій. Зміни у програмі викладання англійської мови у 5 класах в умовах НУШ.
3. Опрацювання пояснювальної записки до сучасної програми викладання іноземної мови в школі.
4. Про організацію системної підготовки учнів до Всеукраїнських учнівських олімпіад, інтелектуальних та інтерактивних конкурсів , МАН в 2022-2023 н.р.
5. Вимоги до ведення шкільної документації.
6. Різне.
Інструктивно-методичнірекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних
предметів у закладах загальної середньої освіти
у 2022/2023 навчальному році. Іноземні мови
Вивчення іноземних мов у 2022/2023 навчальному році
здійснюватиметься за декількома Державними стандартами та типовими
освітніми програмами:
Для учнів 1 – 4 класів за Державним стандартом початкової освіти,
затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, та Типовою
освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, і
Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;
Для учнів 5 класів за Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня
2020 №898, Типовою освітньою програмою для 5 – 9 класів закладів
загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН 19 лютого2021 за
№235 та модельними навчальними програмами яким наказом МОН від 12
липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і
науки України», модельними навчальними програмами:
Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І.,
Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О.
М., Кіор Т. М.) ;
Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Зимомря І. М., Мойсюк В. А, Тріфан М. С.,
Унгурян І. К., Яковчук М. В.);
Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П.,
Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М.,
Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л.
М., Браун Є. Л.).
Для учнів 6 – 9 класів за Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада
2011 року №1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на
виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від
20.04.2018 № 408, навчальними програмами з іноземних мов для учнів 5 – 9
класів, затверджених наказом МОН від 07.06.2017 № 804.
Для учнів 10 – 11 класів за Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада
2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної
середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на
виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від
20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493),
навчальними програмами з іноземних мов для учнів 10 – 11 класів,
затверджених наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
Ведення шкільної документації
У початковій школі (1 – 4 класи) зошити перевіряються після кожного
уроку у всіх учнів. У 5 – 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
У 10 – 11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з
таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялися роботи всіх учнів.
До виправлення помилок у письмових роботах учителі можуть підходити
диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень
сформованості відповідного уміння у конкретного учня/учениці: виправляти
помилки власноруч; підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою;
підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її
учнем/ученицею; позначати рядок, в якому є помилка, на полях з метою
самостійного пошуку та виправлення помилки учнями. Відповідно до
загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться
державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту
уроку та завдання додому мовою вивчення предмета». Зошити підписуються
мовою, що вивчається.
Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році
та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо
додаткової навчально-методичної літератури, то вчителі вільні в її виборі й
можуть застосовувати таку, що найкраще реалізує їхню методику навчання
та компетентнісний потенціал предмета «Іноземні мови». Програма не
обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителів, передбачаючи
гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб
учнів та обраних засобів навчання. Із переліком рекомендованої літератури
можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України
(www.mon.gov.ua) та на сайті Інституту модернізації змісту освіти
(www.imzo.gov.ua).
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При
поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8 – 10 учнів
у кожній (не більше ніж 3 групи); при вивченні іноземної, що не є мовою
навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів
ділиться на 2 групи
Організація навчання учнів 5 класів
Згідно з новою Типовою освітньою програмою затвердженою наказом
МОН 19 лютого2021 за № 235 та модельними навчальними програмами
яким наказом МОН від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», питання
навчального навантаження учнів 5–9 класів закладів загальної середньої
освіти регулюється Санітарним регламентом для закладів загальної середньої
освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України
25.09.2020 № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10
листопада 2020 р. за №1111/35394) і Державним стандартом базової
середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
30 вересня 2020 р. № 898. Заклад освіти визначає перелік навчальних
предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а
також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням
освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої
програми закладу освіти. Навчальне навантаження у типових навчальних
планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений
базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної
освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової
середньої освіти. Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих
курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального
навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному
плані. Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі,
відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначає заклад освіти в
межах заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального
навантаження. Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої
галузі заклад освіти може зменшувати, включно до мінімального показника.
Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин
(резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі може бути
перерозподілена закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої
галузі або на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти
(незалежно від освітньої галузі). Кількість навчальних годин на вивчення
кожної освітньої галузі заклад освіти може збільшувати, включно до
максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між
рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх
галузей. Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на
вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до
максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи
іншу освітню галузь. Додаткові години для вивчення навчальних предметів,
інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної
середньої освіти 5 розподіляє самостійно, враховуючи особливості
організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що
відображається в освітній програмі закладу.
Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може
розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів,
інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не
меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними
модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних
предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися
шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання
кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.
Друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включається до
навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як
вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин
інших освітніх галузей.
Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класів
Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен
учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне,
недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання
незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що
проводяться закладом, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове:
тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може
здійснюватися за власною шкалою, або за системою оцінювання, визначеною
законодавством. За умови використання власної шкали заклад має визначити
правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та
річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення
у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання
результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його
результати позначають цифрами від 1 до 12.
За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може
визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та
тематичне оцінювання.
Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів
оцінювання за рішенням педагогічної ради.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або
бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання
учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток,
шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної
діяльності учнів тощо).
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої
освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою
встановлення рівнів його опанування та здійснення корегування щодо
застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю –
навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення
вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми
доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного
оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт,
або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального
предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки
робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання здійснюється на основі «Контролю» груп
загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий
контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального
матеріалу в обсязі навчальних тем, що вивчались упродовж семестру.
Завдання для проведення семестрового оцінювання та контролю груп
загальних результатів складаються на основі програми, охоплюють найбільш
актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з
урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати
диференційований підхід до навчання.
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути
комплексним та проводитись у формі тестування.
Фіксація результатів тематичного, семестрового оцінювання та
контролю груп загальних результатів проводиться в окремій колонці без
дати. Оцінка за семестр ставиться на основі тематичного оцінювання та
оцінок контролю груп загальних результатів.
Річне оцінювання здійснюється на основі результатів навчання за І та ІІ
семестри. Окремі види контрольних робіт як правило не проводяться.
Основні принципи оцінювання навчальних досягнень учнів з
іноземних мов єдині для будь-якої форми проведення навчання: офлайн,
онлайн (синхронного/асинхронного) чи змішаного.
Кожен вчитель володіє інформацією, які ресурси доступні його
учням. Щоб обрати найкращий підхід до оцінювання для вчителя і учнів
варто відповісти на наступні питання:
Яка мета оцінювання? Наприклад, оцінювати учнів для того, щоб:
• вирішити який клас/рівень підходить учню;
• визначити напрямок навчання;
• отримати дані щодо прогресу учня;
• зробити зріз знань.
Що саме необхідно оцінювати?
Яка саме інформація необхідна для досягнення визначеного
результату? Наприклад, необхідно визначити рівень розвитку навички
читання, або дати оцінку його/її спроможності використовувати якесь
конкретне вміння, скажімо робити презентацію.
Який найкращий шлях для отримання визначеної інформації?
Учитель має знайти баланс між різними, буває розбіжними,
факторами оцінювання як то:
Чіткість. Чи обраний метод оцінює необхідні вміння та навички?
Дати завдання прочитати в голос абзац тексту підходить для визначення
рівня вимови учня. Втім, таке завдання не надасть вичерпну інформацію
щодо інших аспектів мовленнєвої компетентності говоріння, таких як
використання повних речень, вміння підтримувати бесіду, влучне
застосування словникового запасу та граматичних конструкцій під час
говоріння.
Надійність. Максимальна точність результату оцінювання
досягається шляхом зменшення факторів, що можуть викривити результат
оцінювання. Одним з таких факторів можуть бути набуті знання учня з теми.
Наприклад, може виявитись разюча різниця в результатах усного тестування
учня, якщо в одному випадку дати йому/їй завдання описати рідне місто, а у
другому поділитись своїми думками щодо незнайомої або нецікавої теми.
Доцільність. Наскільки аспект оцінювання наближений до
використання англійської мови у життєвих ситуаціях? Чи сприймає учень
оцінювання доцільним для його життя, самореалізації, подальшої трудової
діяльності, громадянської активності, навчання?
Вплив. Чи обраний метод оцінювання має позитивний або негативний
вплив на навчання та розвиток учня? Чи стимулює він учня до продовження
навчання та покращення знань?
Практичність. В будь-якій ситуації є обмеження в часі та ресурсах,
що суттєво впливає на оцінювання. Наприклад, дати завдання учню написати
есе та здати електронну версію в певний проміжок часу є чітким, надійним та
доцільним оцінюванням, але, якщо учень не має доступу до ПК, і буде
виконувати завдання на смартфоні, то таке оцінювання стає непрактичним і
ненадійним.
Підсумкове оцінювання. Підсумкове оцінювання полягає у тому,
щоб дати оцінку результатам навчання учня в конкретний момент
навчального процесу. Воно може втілюватись у коротких тестах, тематичних,
семестрових та річних контрольних, оцінюванні окремих завдань.
Важливо готувати учнів до оцінювання, тому перед тестуванням або
перевіркою знань необхідно виділити час на те, щоб учні ознайомились з
форматом оцінювання, щоб вони знали що саме буде оцінюватись і з якою
метою. Необхідно впевнитись, що учні розуміють поставлені завдання та
правила, мають вдосталь можливостей для практики до оцінювання.
Відкрите оцінювання: тобто учень можете використовувати будь-які
тексти або матеріали, які стануть в потребі, зазвичай проводиться протягом
довшого проміжку часу (48 годин або навіть декілька днів). Часто учневі
потрібно проводити дослідницьку діяльність та залучати онлайн ресурси.
Такі завдання, зазвичай, найбільш наближені до використання іноземної
мови у життєвих ситуаціях, наприклад, академічне письмо вимагає від учня
вмінь знайти та опрацювати інформацію, оформити посилання на відповідні
використані джерела.
Проєктні завдання: можуть втілюватись у різних форматах, таких як
презентації, створення листівок, постерів, та інше. Під час такого оцінювання
визначається не тільки рівень володіння мовою, а і навички 21 століття, такі
як співпраця, комунікація, креативність.
Учнівське портфоліо: паперові чи цифрові портфоліо - це
відображення розвинутих навичок учня, з наведеними прикладами його/її
робіт, що спонукає вчителя надати відгук та резюме щодо процесу навчання
учня, та розвиває учнівську самостійність, підприємливість та розвиває
критичне мислення.
Формувальне оцінювання. Навчальна практика вимагає від вчителя
постійного збору даних щодо рівня володіння мовою учнем - що він/вона
осягнув та вміє робити. Іншими словами - необхідне формувальне
оцінювання, що спрямоване на формування напрямку навчання учня через
аналіз його/її навичок на даний момент, визначення цілей та етапів
навчального процесу, а також параметрів успішного досягнення завданих
цілей. Іншими словами це визначення відповідей на питання “Де я?”, “Що
далі мені необхідно вивчити?”, “Як виглядає досягнення цілей?”. Таким
чином створюється постійна взаємодія між учнем і вчителем, регулярні та
конструктивні коментарі від вчителя щодо успіхів учня допомагають учневі
ефективно просуватись у розвитку та навчанні. Щоб учні були успішні їм
необхідно розуміти що вони вже засвоїли і якими навичками в якій мірі
володіють.
Спостереження: створення ситуації в яких вчитель має можливість
спостерігати за невимушеним використанням учнями мови, наприклад,
групова або проектна робота.
Швидкі тести: автоматизовані тести (на різноманітних ресурсах та
вебсайтах), або короткі тести на пройдений матеріал спонукають взаємодію з
учнями й надають можливість продемонструвати набуті знання.
Опитування: самоаналіз учня надає можливість не тільки розвивати
навички 21 століття, такі як критичний аналіз, але і створює простір для
формувального оцінювання та взаємодії з вчителем або/та учнями, надає
учневі відчуття відповідальності за своє навчання. Може бути у форматі
опитувальника чи списку стверджень типу “я можу” зі шкалою оцінювання.
Мікротексти: короткі письмові завдання, такі як, завершити речення,
написати визначення, створити список, навіть використання чату для
обговорення теми, дає змогу учневі продукувати письмову взаємодію на
основі якої можна проаналізувати досягнення учня у сфері письма.
Оскільки формувальне оцінювання має бути безперервним та
постійним, рекомендується вчителю мати бланки для формувального
оцінювання та регулярно їх заповнювати (наприклад, раз на семестр, раз на
чверть). У бланку можуть відображатись такі пункти як: ключові
компетентності; обʼєм граматичних конструкцій та словникового запасу;
критерії успіху; подальші кроки; коментарі вчителя.
З наведених вище рекомендацій та прикладів можна зробити
висновок, що підсумкове та формувальне оцінювання часто використовують
схожі завдання та тестування. Наприклад, семестрова контрольна робота
надає оцінку результатів навчання учня за семестр та може бути використана
для формувального оцінювання в ракурсі аналізу поточного стану вивчення
мови після якого є можливість встановити цілі для подальшого навчання.
Інший приклад - це робота над проєктом: за результатами презентації
проєкту виставляються оцінки учням (підсумкове оцінювання), а під час
роботи над проєктом вчитель має нагоду провести спостереження для
формувального оцінювання і використати зібрані дані для надання
обґрунтованого коментаря.
