Додаток
до наказу МОН України
від
19.08.2016 №1009
Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи
Змістом орієнтовних вимог до оцінювання
навчальних досягнень учнів початкової школи є виявлення, вимірювання та
оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за
предметами.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх предметів
інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися
словесна характеристика знань, умінь і навичок
учнів 2 класу;
у 2-4 класах з предметів
інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче
мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична
культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
у 1-4 класах з усіх
предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюється за 12-бальною
шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх
галузей: «Мови і літератури (мовний і
літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Виявлення рівня навчальних досягнень учнів
відбувається в процесі контролю.
Основними функціями контролю
навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна,
прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники
предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу,
взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та
навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні
ставлення.
Облік результатів
контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях навчальних
досягнень.
Структурними компонентами контролю навчальних досягнень
учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної
діяльності.
За формою організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за
способом – усною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи,
перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також
практичною (дослід, практична робота,
навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами,
заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).
Перевірка навчальних
досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального
предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями учнів. Для
перевірки навчальних досягнень учнів необхідно застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: на
відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених
навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення, оцінки.
Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень
учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних
програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в
оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення
балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у
початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не
ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є
конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб,
що їх замінюють).
При вербальному оцінюванні використовуються
як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і
відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і
вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів.
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність,
уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених
зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та
загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного
контролю.
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками,
квіточками, прапорцями тощо).
Об’єктивність і
точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
якість знань
(міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
сформованість
ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання
за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
досвід елементарної
творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
досвід емоційно-ціннісного
ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
У початковій школі
застосовують поточний і підсумковий види
контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й
відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.
Поточний
контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня
розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу,
зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків,
закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового
матеріалу.
Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі
систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона
передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і
знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна
перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка
охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить
діагностичний характер.
Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає
підсумкові контрольні роботи у кінці
навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з
математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння
прочитаного).
Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові
контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що
визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової
атестації).
Тематична
перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування
програмової теми/розділу (2-4 класи).
У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його
розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж
програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією
або кількома наступними темами/розділами.
Контрольні роботи з
будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці
за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше
однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох
робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у
другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.
Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів
на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної,
практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Поточна
оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього
для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею
завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.
