Пробне зовнішнє незалежне оцінювання проходить з метою ознайомлення всіх охочих із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця. Пробне тестування є важливою складовою підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

Особи, які зареєструються для участі у пробному тестуванні, матимуть можливість:

• ознайомитися зі стандартизованими тестами, що відповідають вимогам Програм, характеристикам і структурі сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року;
• пройти пробний тест і попрактикуватися в заповненні бланків відповідей;
• дізнатися правильні відповіді до завдань пробного тестування, що будуть розміщені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти у визначений час;
• отримати результат пробного тестування за допомогою спеціального сервісу (за бажанням);
• психологічно налаштуватися на проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
• навчитися ефективно розподіляти час;
• оцінити свій рівень навчальних досягнень.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться коштом фізичних і юридичних осіб. Вартість одного тестування для одного учасника буде оголошено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

У 2019 році пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 16 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики,  хімії, а також з іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) — 23 березня.

У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник може пройти тест з одного навчального предмета.

Реєстрація для участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 8 до 31 січня 2019 року на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.Докладний порядок реєстрації для участі у пробному ЗНО оприлюднено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Для всіх зареєстрованих учасників пробного ЗНО буде створено інформаційні сторінки, на яких до 25 лютого буде розміщено інформацію про час і місце проведення пробного ЗНО, а згодом — результати тестування.

Для отримання результатів пробного ЗНО кожному учасникові потрібно буде занести свої відповіді на спеціальний сервіс «Визначення результатів пробного зовнішнього незалежного оцінювання» у такі терміни:

• 16–18 березня (українська мова і література);
• 23–25 березня (історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська, німецька, французька та іспанська мови).

Результати тестування з української мови і літератури буде оприлюднено на інформаційних сторінках учасників 22 березня, з інших предметів — 29 березня.

Звертаємо увагу, що реєстрація для проходження пробного ЗНО не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії ЗНО. Результати пробного ЗНО не буде зараховано як оцінки за державну підсумкову атестацію та не буде використано для участі в конкурсному відборі під час вступу до вищих навчальних закладів.

 Семінар вчителів англійської мови 

21 листопада на базі Кам’янської  загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів відбувся семінар вчителів англійської мови закладів загальної середньої освіти Кам’янської міської ради на тему: “Розвиток навичок ХХІ століття шляхом використання інтерактивних форм і методів навчання  на уроках англійської мови”.

Методист відділу ОКМС Юрченко Наталія Вікторівна ознайомила учасників  з планом проведення семінару. У своєму виступі Наталія Вікторівна  наголосила на важливість  активізації    роботи з обдарованими дітьми шляхом залучення їх до участі у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з англійської та німецької мов,   конкурсі-захисті науково- дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, участі у конкурсах знавців англійської та німецької мов.

Про самовдосконалення професійного рівня вчителів, підготовку та видання професійних публікацій, підготовку методичних розробок та презентацію досвіду говорила  голова міського методичного об’єднання учителів іноземних мов Галата Людмила Володимирівна. Учасники заповняли анкети , мета яких - виявити готовність вчителів працювати в умовах НУШ.

Учасники семінару відвідали фрагмент уроку в 3-му класі на тему: “Їжа”.  Олексенко Є. Г. поділилася досвідом роботи по удосконаленню навичок вживання тематичної лексики через використання інтерактивних форм і методів роботи з учнями.                                                                                                                     Гончарова С. Г. провела майстер-клас , на якому презентувала  досвід роботи над своєю науково-методичною проблемою:  “Розвиток навичок ХХІ століття шляхом використання інтерактивних форм і методів навчання  на уроках англійської мови”. Світлана Геннадіївна ознайомила з  формами і методами інтерактивного навчання  для формування  комунікативних, креативних навичок . а також навичок критичного мислення та співробітництва.Учасники будували модель інтерактивного навчання, брали участь у різноманітних інтерактивних методах роботи. Завершився семінар інтерв’ю , під час якого за допомогою методу 
“мікрофон”  вчителі поділилися своїми враженнями від проведеного заходу

Співпраця з Гете-інститутом триває

Вивчення двох іноземних мов у контексті шкільної освіти – це реальність і потреба сьогодення. Метою мовної освіти у глобальному масштабі стає розвиток полікультурної й багатомовної особи, у тому числі через формування її комунікативної компетентності, що проявляється у здатності та готовності здійснювати спілкування засобами іноземної мови на міжкультурному рівні в широкому культурологічному аспекті.

Найпопулярнішою другою іноземною мовою в області є німецька мова, її вивчають близько десяти тисяч школярів.

Вивченню німецької мови як другої іноземної на початковому етапі був присвячений обласний семінар для вчителів німецької мови, який відбувся 1 листопада 2018 року в КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» за підтримки Гете-інституту в Україні.

Учасниками семінару були вчителі області, які викладають німецьку мову у п’ятому класі, більшість з яких тільки розпочали свою вчительську кар’єру.

Референт Гете-інституту  Карнаухова Надія Костянтинівна ознайомила вчителів з принципами, методами та основними характеристиками вивчення німецької мови як другої іноземної на початковому етапі. Багато уваги було приділено навчанню мови за допомогою пісень, ігор, методу розповідання історій. Учасники семінару мали чудову нагоду поспілкуватися між собою німецькою мовою.

РІК ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ

21 березня 2018 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін та міністр освіти і науки України Лілія Гриневич оголосили про проведення Року французької мови в Україні. Це відбулося в рамках Тижня французької мови та франкофонії у присутності 15-ти послів країн, що мають статус члена або асоційованого члена у Міжнародній організації франкофонії (МОФ).

З вересня 2018 до серпня 2019 року Україна спільно з партнерами з франкомовних країн здійснять кілька сотень проектів та заходів, присвячених французькій мові, які відбудуться по всій країні і представлятимуть такі різноманітні галузі, як культура, освіта, спорт та економіка. Ці заходи набуватимуть найрізноманітніших форм: фестивалі, вистави, семінари, форуми, концерти, конференції, конкурси та безліч інших заходів.

         Під час офіційної зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Послом Франції в Україні Ізабель Дюмон були обговорені пропозиції щодо організації заходів для популяризації французької мови в Україні.

У рамках Року французької мови в Україні буде розширено кількість пришкільних літніх мовних таборів, а також заплановано проведення спільних заходів, де вчителі французької з усієї України зможуть вільно спілкуватися та обмінюватися досвідом;  буде продовжено дистанційний проект підготовки вчителів французької мови за програмою PRO FLE, розробленою Міжнародним центром педагогічних досліджень (CIEP) та Національним центром дистанційної освіти Франції (CNED). У проекті беруть участь 16 вчителів французької мови області.

Інтернет-семінар «Інструменти постійного професійного розвитку вчителя іноземної мови»

 Відповідно до плану роботи інституту  25 жовтня 2018 року на Черкаському освітянському порталі (сайті КНЗ «Черкаський ОІПОПП ЧОР») буде проходити науково-практичний інтернет-семінар  «Інструменти постійного професійного розвитку вчителя іноземної мови».  До участі в інтернет-семінарі  запрошуються учителі іноземних мов загальноосвітніх навчальних закладів, які  мають  напрацювання або досвід роботи із зазначеної проблеми.

Статті для участі в інтернет-семінарі   просимо надсилати до 22 жовтня 2018 року на адресу: galyna66@ukr.net.  

Матеріали Інтернет-конференції будуть розміщені 23 жовтня 2018 року на Черкаському освітянському порталі (у розділі «Конференції, семінари. – Інтернет-заходи).

Методичні рекомендації щодо викладання  іноземних мов у 2018/2019  навчальному роціСтарт «Нової української школи»

За концепцією Нової української школи, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

На сьогодні учні часто спроможні відтворювати лише фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих проблем. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом.   Дитині недостатньо дати лише знання. Набагато важливіше  навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Концепція Нової української школи ґрунтується на «Рекомендаціях  Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя».

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

У документі Ради Європи  «Компетентності для культури демократії – Живемо разом як рівноправні громадяни в культурно багатоманітному демократичному суспільстві» поняття «компетентність»  пояснюється як здатність мобілізувати й застосувати відповідні цінності, ставлення, навички, знання та/або розуміння, щоб ефективно та належним чином відповідати на запити, виклики й виявляти можливості, які з’являються в демократичних і міжкультурних ситуаціях.

Компетентність визначається як динамічний процес, коли особа активно й адаптивно мобілізує та використовує глибинні психологічні ресурси, щоб діяти в нових обставинах. На додаток до глобального та цілісного використання терміну «компетентність» (в однині) терміном «компетентності» (у множині) позначаються конкретні індивідуальні ресурси (наприклад, цінності, ставлення, навички, знання та розуміння), що мобілізовуються та використовуються в межах компетентної поведінки. Інакше кажучи, компетентність полягає у виборі, активуванні та організації компетентностей, а також їх добре скоординованому, адаптивному та динамічному застосуванні в конкретних ситуаціях.

      Цінності – це загальні переконання людей про цілі, яких потрібно досягти в житті. Вони мотивують і слугують засадничими принципами під час прийняття рішень про те, як діяти. Вони виходять за межі конкретних дій і контекстів, мають усталені, нормативні, якісні характеристики, що визначають кінцеве рішення про те, як потрібно чинити в кожній конкретній ситуації. Вони зумовлюють стандарти та критерії для оцінювання як власних дій, так і дій інших людей; обґрунтування думок, ставлення та поведінки; вибір між альтернативами; планування поведінки; бажання впливати на інших. Цінності передбачають:

• Визнання того, що культурна багатоманітність та плюралізм думок, світоглядів і практик є корисними для суспільства й сприяють збагаченню всіх членів суспільства.
• Визнання того, що кожна людина має право бути іншою, обирати власні перспективи, погляди, переконання та думки.
• Визнання того, що люди повинні поважати бачення, погляди, переконання та думки одне одного, якщо вони не спрямовані на порушення прав і свобод інших людей.
• Визнання того, що люди повинні поважати спосіб життя та практики інших, якщо вони не порушують прав і свобод інших.
• Визнання того, що люди повинні дослухатися і долучатися до діалогу з тими, хто є інакшим, ніж вони самі.

    Ставлення – це така ментальна налаштованість, якої людина набуває щодо іншого (наприклад, людини, групи, інституції, питання, події, символу). Ставлення зазвичай має чотири компоненти: переконання або думки про об’єкт ставлення, емоція або почуття до об’єкта, оцінювання (позитивне або негативне) об’єкта та схильність поводитися в особливий спосіб щодо об’єкта. Основним компонентом ставлення є відкритість. Відкритість – це ставлення до людей, які мають іншу культурну належність або відрізняються світоглядом, переконаннями, цінностями та практиками. Відкритість передбачає:

• Чутливість до культурної багатоманітності, світогляду, переконань, цінностей та практик, що відрізняються від власних.
• Цікавість та інтерес до відкриття і вивчення інших культурних орієнтацій, іншої культурної належності та інших світоглядів, переконань, цінностей та практик.
• Готовність стримувати судження та недовіру до світогляду інших людей, їхніх переконань, цінностей, практик, а також готовність ставити під сумнів «природність» власного світогляду, переконань, цінностей та практик.
• Емоційну налаштованість на взаємодію з людьми, що сприймаються як інакші.
• Готовність шукати або використовувати можливості долучитися, співпрацювати та взаємодіяти на рівних умовах із тими, хто має іншу культурну належність.

      Навичка – це здатність дотримуватися комплексних, добре організованих зразків мислення та поводитися в адаптивній манері для того, щоб досягти кінцевої мети. Оцінювати на основі внутрішньої послідовності й узгодженості з наявними доказами та досвідом.

Лінгвістичні, комунікативні навички та багатомовність необхідні для ефективної та належної комунікації з іншими людьми. Вони включають у себе:

• Здатність чітко висловлюватися у різних ситуаціях: висловлювати власні переконання, думки, пояснювати й розтлумачувати ідеї, інтереси та потреби, обстоювати позицію, заохочувати, обґрунтовувати, дискутувати, дебатувати, переконувати та вести переговори.
• Здатність відповідати комунікаційним вимогам, що виникають у міжкультурних ситуаціях, користуючись не однією, а кількома мовами або спільною мовою (linguafranca).
• Здатність визначати різні форми висловлювання думок і різні комунікаційні умовності (вербальні та невербальні) під час спілкування в різних соціальних групах та з представниками різних культур. Здатність налаштовувати та змінювати свою комунікативну поведінку, тобто використовувати комунікаційні прийоми (вербальні та невербальні), які співрозмовник може зрозуміти відповідно до культурних обставин, які превалюють.
• Здатність коректно ставити запитання, коли висловлювання іншої людини є незрозумілим або коли спостерігається невідповідність між вербальними та невербальними повідомленнями.
• Здатність долати непорозуміння в спілкуванні, наприклад, через прохання повторити чи переформулювати, переглянути або спростити сказане, що було незрозумілим.
• Здатність діяти як мовний посередник під час міжкультурного обміну, мати навички перекладу, інтерпретування та пояснення, а також діяти як міжкультурний посередник, допомагаючи людям зрозуміти та оцінити особливості тих, хто має іншу культурну належність.                                         Знання – це масив інформації, яким володіє людина, у той час як розуміння – усвідомлення смислів. Термін «критичне розуміння» в цьому контексті використовується для того, щоб підкреслити необхідність усвідомлення та оцінювання значень у контексті демократичних процесів та міжкультурногодіалогу, щоб стимулювати роздуми та критичне оцінювання того, що булозрозумілим і розтлумаченим (на противагу автоматичному, звичному, нерефлективному тлумаченню). Знання та критичне розуміння мови і комунікації включає:                                                                                                         знання соціально прийнятних вербальних та невербальних принципів, що існують у мові, якою послуговується людина;                                                  розуміння, що люди іншої культурної належності можуть користуватися іншими вербальними чи невербальними принципами, які мають значення для їхнього сприйняття світу навіть тоді, коли вони послуговуються тією самою мовою, що й ми;                                                                                                        розуміння, що люди, які мають іншу культурну належність, можуть сприймати зміст висловлювання, що з’являються під час комунікації, інакше, ніж ми;                                                                                                                      розуміння, що є безліч способів спілкування кожною мовою та чимала кількість способів використання тієї самої мови;                                            розуміння, що використання мови – це культурна практика, а мова є носієм інформації, значень, ідентичностей, поширених у культурі, для якої вона характерна;                                                                                                                розуміння, що мови можуть унікально висловлювати спільні ідеї або висловлювати унікальні ідеї, які важко пояснити іншими мовами;                  розуміння соціального впливу різних стилів спілкування та наслідків для інших, зокрема того, як різні стилі спілкування можуть перешкоджати комунікації чи навіть зруйнувати її;                                                                       розуміння того, як власні припущення, суб’єктивні судження, сприйняття, переконання та тлумачення пов’язані з конкретною мовою (мовами), якою розмовляє людина.                                                                                              Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу з іноземних мов     Оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов учнів 1-х класів  здійснюється відповідно до загальних орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Воно є словесним і не допускає заміни оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, смайликами тощо), оскільки вони лише підміняють бальну форму. Оцінювання має переважно формувальний характер. Такий характер оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.                                                                          Під час іншомовного навчання в 1 класі вчитель повинен розуміти, що на відміну від більш дорослої аудиторії, молодші школярі потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що навіть вербальне оцінювання учня вчителем не повинне стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.                                                                                                                          Під час організації навчання взагалі і контролю в 1 класі зокрема важливо створювати для учнів ситуацію успіху Навіть невеличке досягнення надихає дітей. Вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: “Добре! Твоя буква А зараз набагато краща“.                                                                                                           Діти дуже чутливі до оцінювання їх учителем. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.                                                                     Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль по­чаткової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки в навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, учителю бажано використовувати систему змістовної оцінки, яка на етапі 1 класу має включати обов’язкових два компоненти:                                                       1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;                                    2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитив­ного результату).                                  Досвід свідчить, що в роботі з молодшими школярами виправ­довує себе система, за якою вони одержують тільки позитивну оцінку. Це дає можливість підтримати слабких учнів, запропо­нувавши їм легше завдання, тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.                     Інші компоненти змістовної оцінки такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий ре­зультат, не є  предметом розгляду в 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.                                                                                                                                        У процесі засвоєння знань для першокласника важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення в повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.                                                                        Слід зазначити, що здатність до персональної (автономної) рефлексії в дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються в груповій формі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», “Що привернуло твою увагу?”, “Що нового у спілкуванні?”, “Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?”                                                                        Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування – фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення. Такі рефлексивні дії здебільшого мають вбиратися дитиною у збагаченому середовищі самостійно, ніж ним треба навчати.                                                                                                             Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для її розвитку потрібно задіювати форми і процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Психологи твердять, що такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці “добро – зло”, оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Придумування відповідей, оцінка дій з учнівської, батьківської, вчительської, директорської має інтенсифікуючий ефект, тобто діти можуть дати неочікувано продуктивну відповідь і стати носієм переживання катарсису від відкриття. Під час навчання в 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам’ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо. Формули вчителя “обнімемо”, “погладимо”, щоб ніхто не хвилювався, створюють потенціал перетворення феноменологізацій в автономний саморегулятив.                                                                                Навчально-методичне забезпечення  учнів 1-х класів з іноземних мов             Під час навчання  мови першокласників учитель повинен враховувати відсутність попереднього навчального досвіду в маленького учня, а тому – спиратись на досвід, набутий ним у дошкільний період (уміння розглядати й обговорювати зображене на малюнках; навички розмальовувати, вирізати, клеїти, ліпити, співати, танцювати, розповідати вірші, виконувати фізичні рухи, розігрувати короткі сценки тощо).                                                                       Гра, як відомо, є природнім середовищем спілкування дітей. Для набуття первинного іншомовного комунікативного досвіду варто застосовувати різноманітні ігрові завдання: ситуативні, змагальні, ритмомузичні та художні, усвідомлюючи їхній потенціал в іншомовному навчанні. Використовуючи гру на уроці, учителю потрібно чітко розуміти той дидактичний результат, який планується отримати. Але цей результат не може бути мотивом для діяльності дитини. Гра повинна змінювати взаємостосунки між дітьми і дорослим вчителем: вчителю бажано шукати можливість приймати участь і грати разом з дитиною тому, що атмосфера гри руйнується під оком стороннього спостерігача.                                                                                                                      Для ефективного іншомовного навчання учнів і для розвитку різноманітних здібностей дитини засобами ІМ слід враховувати потреби учнів з різними стилями сприйняття: аудіалів, вербалів, візуалів та кінестетиків. Тому вчителю рекомендується використовувати різноманітні навчальні стратегії та стилі навчання, що допомагають кожному учневі усвідомити свій потенціал і проявити себе.                                                                                                          Навчання через прямий досвід (Total physical response) є адекватним підходом для іншомовного навчання шестиліток, адже діти в цьому віці не розуміють абстракції. Цей підхід передбачає, що дитина має фактично зробити або зобразити за допомогою пантоміми те, що вона говорить або чує.                                                                                                                          Психолінгвісти стверджують, що на рецептивному етапі вивчення ІМ «успішність оволодіння іноземною мовою значною мірою залежить від обсягу і якості матеріалу, що пропонується учням для сприйняття на слух». ^[1]  Використання сюжетних історій або коміксів з урахуванням вікових можливостей учнів забезпечує їх достатнім рецептивним досвідом іншомовного спілкування. Метод розповідання історій (Storytelling) надає можливість для “занурення» дітей в іншомовну атмосферу, для ознайомлення зі світом. Робота над історіями в початковій школі виробляє звичку до прослуховування, а потім і до читання і, таким чином, закладає основу для занять на подальших етапах вивчення ІМ.                                                                  Для кращого засвоєння слів, фраз, усього тексту «історії” пропонується сюжет розмалювати, зобразити на макеті, виготовити з пластиліну, паперу, розіграти за допомогою ляльок. При цьому нічого спеціально не заучується напам’ять. Діти відтворюють стільки, скільки самі зможуть: спочатку за допомогою дорослих, а потім самостійно. Є багато видів театру для дітей (тіньовий, настільний, пальчиковий, іграшковий і т.п.) і зазвичай прийоми театру забезпечують можливістю розіграти найрізноманітніші елементарні комунікативні ситуації відповідно до віку дитини.                                                                                                                      Значення ритміко-пісенного матеріалу у формуванні виразності та емоційності мовлення молодших школярів важко переоцінити. Крім сприяння формуванню фонетичних та інтонаційних іншомовних навичок, ритмічність та наявність близьких до дитячого сприйняття образів розвиває здібність утримувати в пам’яті слова, словосполучення, забезпечує швидке їх запам’ятовування, що, в свою чергу, сприяє розвитку такої психічної функції, як пам’ять.                                                                                                                      Перед тим, як розпочати читання і письмо, потрібно створити необ­хідну базу: навчити дитину артикулювати і розпізнавати звуки, щоб було що позначати літерами, навчити певній кількості англійських слів, щоб було що прочитати і записати. А тому навчання літер та формування первинних навичок письма варто розпочинати після ввідного усного курсу.                       Варто згадати, як навчаються читати наші діти рідною мовою. Вони вимовляють букву за буквою, потім складають їх у слова. Такий спосіб на­вчання читанню є близьким для українських дітей. За таким же принципом працює метод фоніксів, який навчає «прочитувати» літери, іншими слова­ми – вимовляти найхарактерніший для тої чи іншої літери звук, який вона продукує. Потрібно продумати презентацію кожної букви, а також відповідного слова-символу, перший звук якого співпадає зі звуком букви. У такий спосіб діти навчаються звуко-буквеним відповідностям, знання яких їм допоможе у фор­муванні первинних навичок читання простих односкладових слів вже у першому класі. Ігри з картками-фоніксами, з розрізною абеткою сприятимуть вивченню учнями відповідностей «буква-звук», навчать першокласників вимовляти слова по звуках, а згодом, об’єднуючи їх, прочитувати слова в цілому. Вимовляння слів по звуках сприятиме також фонетично усвідомле­ному написанню перших слів.                                       Зауважимо, що діти шестилітнього віку навчаються читати не за пра­вилами, а за аналогією, тому після вивчення усіх звуків, що позначаються англійськими буквами, їм варто пропонувати завдання на читання слів, що римуються. За допомогою попередньо засвоєних в усній та графічній формі слів учні намагатимуться чита­ти елементарні речення, які можна укласти з ними та відтворюва­ти на письмі за зразком.                                                                        Вивчення іноземних мов у 2018-2019 навчальному році буде здійснюватися за  декількома Державними стандартами та  Типовими освітніми програмами, а саме:                                                                                                                              для учнів 1 перших класів за новим Державним стандартом початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко» і Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;                                                                                                                        для учнів 2-4 класів за Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженого постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;                                                                                                                                                для учнів 5-9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408;                                                                                                                                     для учнів 10-11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» і затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 407;           Відповідно до Закону України «Про освіту» Типова освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів.                                                                   Навчальний план для класів закладів середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження в частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.                                                                                                 Як і в минулі роки, інваріанта складова  навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.                                                                                              Предмети та курси за вибором визначаються  закладами освіти в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.                                                                                               Звертаємо увагу на те, що як і в попередні роки  заклад освіти   має право вибору щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення,  закладом освіти самостійно.                                                   Залишається чинним наказ  Міністерства  від 07.08.15 № 855 «Про внесення змін до  навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів» згідно з яким збільшено години на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової.  Рішення про збільшення годин на вивчення  іноземної мови за рахунок варіативної складової, на всіх ступенях освіти, приймається залежно від наявності умов для такого вивчення,  закладом освіти самостійно.               Типові освітні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній. Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі можуть наповнити новим міжпредметним змістом й інші теми, створювати альтернативні можливості для поєднання різних знань та умінь, а також навчальних методів з метою формування ключових життєвих компетентностей та досягнення цілісності навчальної програми й навчального процесу відповідно до потреб певного класу.                                           Дозволяється використовувати підручники, що видані в поточному році та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізує його методику навчання та компетентнісний потенціал предмету «Іноземні мови». Програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання.                                                                                                             У закладах загальної середньої освіти  можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та  оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із зазначеним переліком  можна буде ознайомитись  на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua та Інституту модернізації змісту освіти www.imzo.gov.ua 

План роботи шкільного методичного об’єднання вчителів іноземних мов на 2018-2019 н. р.

Заходи,  спрямовані на зростання педагогічної майстерності	Дата
Засідання перше 1.     Аналіз роботи методичного об’єднання за 2017-2018 н. р. та обговорення плану роботи на 2018-2019 н. р. 2.     Особливості викладання іноземних мов у 2018-2019 навчальному році. Опрацювання методичних рекомендацій. Зміни у програмі викладання англійської мови у початкових класах в умовах НУШ. 3.     Опрацювання пояснювальної записки до сучасної програми викладання іноземної мови в школі. 4.     Підготовка учнів до участі в І та ІІ етапах предметних олімпіад з англійської та німецької мов, роботи в МАН. 5.     Вимоги до ведення шкільної документації. 6.   Різне.	серпень
Засідання друге 1.     Розвиток вмінь та навичок  21 століття на уроках іноземних мов. 2.     Про участь учнів у конкурсах “Гринвіч”, “Орлятко”, “Пазл”. 3.     Сучасні методи викладання іноземної мови в школі. Диференціація та індивідуалізація як один із способів підвищення якості навчання. 4.     Сучасні форми контролю навчальних компетенцій учнів. 5.     Використання інноваційних технологій на уроках іноземної мови. 6.     Відвідування уроку з використанням передових педагогічних технологій. 7.  Різне.	листопад
Засідання третє 1.     Робота з обдарованими учнями. Аналіз участі учнів в І та ІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіад з англійської та німецької мов. 2.     Проектна робота з учнями як засіб підвищення мотивації до вивчення іноземної мови. 3.     Етапи формування навичок аудіювання на уроках іноземної мови. 4.     Міжпредметні зв’язки на уроках іноземної мови. Використання автентичних матеріалів як невід’ємна складова частина успішного оволодіння іноземною мовою. 5.     Планування проведення Тижня англійської мови.  6.  Різне.	лютий
Засідання четверте 1.     Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі вивчення іноземної мови. 2.     Використання ігрових форм навчання як одного із засобів розвитку пізнавальної активності учнів. 3.     Вмотивованість вивчення іноземної мови та її роль в організації ефективного навчання. 4.     Про стан підготовки учнів 9-х класів до ДПА та       учнів 11-х класів до ЗНО. 5.     Звіт про виконання плану роботи  методоб’єднання  та завдання на наступний навчальний рік. 6.     Про організацію роботи шкільного літнього мовного табору. 7.     Різне.	травень