Як мотивувати учнівство до вивчення іноземних мов
Мотивація є надзвичайно важливою в навчальному процесі. Вона є в центрі навчання. Якщо учень/-иця не хоче вчитися – він чи вона не буде це робити, і вчитель/-ка нічого не зможе вдіяти – окрім як мотивувати.
На мотивацію учнівства впливають, зокрема, такі фактори:
- задля якої практичної мети учень/-иця вивчає мову (користування нею, професійне зростання (якщо йдеться про дорослих), гарні оцінки тощо);
- відчуття, що вивчення мови вдається, у разі успішності учня/учениці. Автономність учня/учениці, його чи її впевненість у собі та досягнення – частини цього відчуття. Якщо людині здається, що в неї щось гарно виходить – вона хоче продовжувати це робити;
- бажання вільно спілкуватися – з родичами з іншої країни, друзями, хлопцями/дівчатами, бізнес-партнерами тощо;
- заохочення з боку інших людей. Якщо людина живе у спільноті, де знання іноземної мови високо цінується, – вона розумітиме важливість її вивчення. Якщо ж навпаки – людина не буде бачити сенсу у вивченні і, відповідно, не матиме мотивації;
- насолода від процесу навчання. Таких дітей, певно, небагато, але вони є – ті, для кого навчання як процес пізнання нового є цікавим. Цікавим/-ою може бути вчитель/-ка, що викладає предмет, підручник, в якому зібрані теми, важливі для учня/учениці – це все мотивує;
- захоплення культурою народу, мова якого вивчається. Наприклад, учень/-иця буде вмотивований/-ою вивчити англійську, якщо він чи вона збираються поїхати на навчання за кордон.
Особливо складно мотивувати учнівство, коли курс є інтегрованим – адже він складніший. Наприклад, хімія англійською. Деякі учні/-учениці губляться не тільки в англійській мові, а й у хімії – тож варто бути особливо обережними під час викладання за такими програмами. Курси британської чи американської літератури теж досить складні – переважно через насичену лексику уривків з оригіналів творів. Це може впливати на учнівство двома способами: або ж вони демотивуються, зневірившись у своїх здібностях, або ж, навпаки, зустрівши нову лексику, захочуть дізнатися її значення.
Під час вивчення нової складної лексики (старша, профільна школа, чи загалом учні рівня B1+/B2+) варто приділяти увагу морфології: розуміючи вживання певних афіксів на практиці (вправи на словотвір), діти не тільки збагатять свій словниковий запас, а й не будуть лякатися, коли зіткнуться з незнайомим словом, основу якого вони знають, а інші частини – ні.
Приклад з англійської мови: sure – unsure – assure – reassure – insure – insurance. Проте тут слід звертати увагу учнівства на те, що -ure може бути суфіксом творення іменників – з expose утворилося exposure.
Також потрібно формувати абстрактне мислення учнів, адже просто через переклад морфем слів “insure/insurance” ніколи не зрозуміти, що це страхування.
Вчені Z. Doryei та K. Csizer кажуть, що є 10 ключових сфер, в яких учитель впливає на мотивацію учнів:
Вчитель – бути якомога більш толерантним та чутливим;
– намагатися поводити себе природно;
– оказувати гарний приклад – бути відданим справі та вмотивованим;
Атмосфера у класі – нести у клас гумор, усмішку та сміх;
– створювати приємну, спокійну та безпечну атмосферу в класі;
Завдання – давати чіткі інструкції;
– зазначати мету та користь від кожного завдання;
Ставлення – ставитися до кожного учня як до особистості;
Впевненість у собі – давати позитивний feedback та хвалити;
– упевнитися, що учні/-учениці відчувають успіх;
– приймати помилки – вони є природними протягом навчання;
Інтерес – обирати цікаві завдання та теми;
– пропонувати вибір матеріалів та занять протягом навчання;
– задля заохочення до навчання треба використовувати інтереси учнівства, а не тести та оцінки;
– робити з завдань випробування (challenges) для того, щоб задіяти учнівство;
Автономія – заохочувати запитання та іншу участь учнівства;
– заохочувати креативність та уяву;
– якомога більше поділяти відповідальність за організацію навчального процесу з учнівством;
Реальність – намагатися робити завдання цікавими для кожного/-ї, а також пов’язаними з реальним життям;
Ціль/Мета – встановлювати кілька визначених навчальних цілей для учнівства;
– заохочувати учнівство ставити цілі та працювати задля їх досягнення;
– аналізувати цілі учнівства та їхні потреби;
Культура – ознайомлювати учнівство з культурою мови, яку вони вивчають;
– запрошувати носіїв мови;
– знаходити учням/ученицям друзів для листування (penfriends чи, радше, texting-friends у сучасних умовах).
Потрібно пам’ятати, що є фактори, на які вчителю/-ці важко вплинути та навпаки. Наприклад, важко вплинути на учнів/учениць, які хочуть постійно розмовляти – тож варто це використати в навчальному процесі. А от демотивованих учнів та учениць варто заохочувати похвалою – і на це вплинути легко.
Джерела
“Ten commandements for motivating language learners: results of an empirical study” by Z. Dornyei and K. Csizer, Language Teaching Research, Hodder Arnold 1998;
“The TKT Course M1,2 and 3” by Mary Spratt, Alan Pulverness and Melanie Williams. Cambridge University Press (pp. 53-57);
“The CELTA Course. Trainer’s Manual” by Scott Thornbury and Peter Watkins. Cambridge University Press (pp. 88-90).
Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови, Федеральної асоціації управління інформаційними ресурсами (США).
