вівторок, 7 лютого 2023 р.

     ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ  ВИКЛАДАЧІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ІНШОМОВНОЇ ГАЛУЗІ

Порядок денний:

1.    Проектна робота з учнями як засіб підвищення мотивації до вивчення іноземної мови.

2.    Позакласна робота з учнями – шлях підвищення інтересу учнів до вивчення іноземної мови.

3.     Робота з обдарованими учнями. Аналіз роботи  учнів у МАН.

4.   Етапи формування навичок аудіювання на уроках іноземної мови.

5.    Ігрові технології як головний фактор успішності в навчанні   іноземної мови в початковій школі. 

6.    Планування проведення Тижня англійської мови.

7.    Різне.

Проектна робота з учнями як засіб підвищення мотивації до вивчення іноземної мови.

Метод проектів успішно ввійшов в міжнародну педагогічну практику. Така популярність метод проектів пояснюється тим, що він дозволяє послідовно та ефективно формувати в учнів самостійність мислення, увесь спектр інтелектуальних умінь критичного та творчого мислення. Він є ефективним засобом підвищення мотивації дітей у вивченні англійської мови. В основі цього метода лежить проблема, яка розкривається у розвитку, поступово, з використанням різних інтелектуальних умінь, наукових і експериментальних методів. Це забезпечує не лише розвязання проблеми, але й реалізацію одержаних результатів у конкретному продукті. Цей метод дозволяє учням наочно переконатися, яким чином можна застосовувати отриманий досвід, результати дослідження.

Вперше «метод проектів» було описано в книзі американського психолога і педагога Вільяма Кілпатрика. Цей дослідник вважав, що психологія дитини, її бажання і нахили повинні відігравати вирішальну роль у навчальному процесі. На його думку, проект мав 4 фази: задум. планування, виконання та оцінка. Все це діти мали робити без участі вчителя. Але його друг і вчитель Джон Дьюї нещадно розкритикував цю концепцію. Головним запереченням проти неї була повна самостійність учнів. Школярі, через свою незрілість, не можуть адекватно оцінити можливість реалізації своїх задумів і неспроможні правильно втілити свої задуми в реальні рішення. Метод проектів – на думку Джона Дьюї – це спільна діяльність учителя та учнів. Координація діяльності учнів під час роботи над проектом – необхідна складова спільної роботи. Якщо вчитель націлює дітей на виявлення протиріч проблеми, через розробку плану дій для вирішення проблеми, учні зможуть збагатити власний життєвий досвід і одержати потрібні знання. Таким чином, метод проектів – це спільна діяльність учителя і учнів, спрямована на пошук вирішення проблеми, проблемної ситуації та реалізації одержаних результатів у конкретному продукті.

 Метод проектів має особливе значення для навчання англійської мови. Він надає широку можливість для формування усіх видів мовленнєвої діяльності в комплексі. Він сприяє підвищенню мотивації до вивчення англійської мови через знайомство з культурою країни, мова якої вивчається, формує інформаційну грамотність і забезпечує виховання учнів.

Метод проектів забезпечує особистісно-зорієнтоване навчання, бо він сприяє розвитку творчості, пізнавальної активності, самостійності та розкриттю прихованих талантів кожної особистості. Проектні технології спрямовані на стимулювання мотивації до навчання, інтересу учнів до нових знань, на інтелектуальний розвиток дитини через розвязання проблем і використання набутих знань у конкретній практичній діяльності. Цей метод дозволяє будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях.

Основою методу проектів є:

а) розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

б) уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

в) уміння самостійно конструювати свої знання;

г) уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

д) уміння критично мислити.

Робота над проектом – це багаторівневий підхід до вивчення мови, що включає читання, аудіювання, говоріння і письмо. Метод проектів сприяє розвитку активного самостійного мислення школярів і орієнтує їх на спільну дослідницьку роботу. На мою думку, актуальність проектного навчання полягає в тому, що воно навчає дітей співпраці та виховує такі моральні цінності, як взаємодопомога й уміння співпереживати, формує творчі здібності й мобілізує учнів.  Метод проектів формує у дітей комунікативні навички, культуру спілкування, уміння лаконічно формулювати свої думки, толерантно ставитися до думок партнерів по спілкуванню, учить здобувати інформацію з різних джерел, обробляти її з допомогою ІКТ, створює мовне середовище, яке сприяє виникненню природної потреби в спілкуванні англійською мовою. Проектна робота – актуальна технологія, яка дозволяє учням застосувати накопичені знання з предмету. Школярі розширюють свій кругозір, кордони володіння мовою, отримують досвід від її практичного використання, навчаються слухати інших і чути та розуміти один одного під час захисту проектів. Учні працюють з комп’ютером, словниками, довідковою літературою, що надає можливість прямого контакту з автентичною мовою та джерелами інформації. Як відомо, робота над проектом – це творчий процес. Під керівництвом учителя або самостійно учні займаються пошуком вирішення певної проблеми. Для цього потрібно не лише знати англійську мову, але й володіти великим обсягом знань з інших галузей науки, комунікативними, творчими й інтелектуальними вміннями. На уроках англійської мови метод проектів може використовуватись як заключний етап при вивченні теми в рамках програми. Робота над проектом розвиває уяву та фантазію учнів, їхню самостійність, відповідальність, толерантність і творче мислення. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність школярів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час. Проектна технологія передбачає, насамперед, наявність проблеми, яка вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні бути теоретично, практично, пізнавально значущими. Використання дослідницьких підходів у проекті є наріжним каменем цього методу. Запроваджуюючи проектні технології, учителю необхідно бути обізнаним щодо пошукових і дослідницьких методів: уміти організовувати й проводити дискусії, не нав’язуюючи свою точку зору, не придушувати ініціативу учнів. Учень навчається самостійно здобувати знання і застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. Учні отримують комунікативні вміння, працюючи в різних групах та виконуючи різні соціальні ролі («лідер», «посередник», «виконавець»). Вони знайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. навчаються на власному досвіді та досвіді своїх однокласників, бачать результат власної праці. Учитель є рівноправним співучасником здобуття, обробки, аналізу й подання знань школярами. Проектна діяльність – це наукова, дослідницько-пошукова, творча робота одного учня або групи дітей, що може бути запропонованою як спостереження, сценарій, твір, дослідження, комп’ютерна презентація, наукова стаття чи есе. Метою будь-якої проектної роботи є:

а) систематизація отриманих знань;

б) практичне застосування знань;

в) набуття нових, глибших знань із певної проблеми.


Проектне навчання розглядається як:

  1. засіб активізації пізнавальної діяльності учнів;

  2. засіб підвищення якості освітнього процесу.

Проектна діяльність є важливим аспектом освіти. Навчившись цьому методу, учні зможуть спроектувати своє майбутнє, сформувати необхідні ресурси для свідомого професійного вибору, навчитися працювати в команді, дослухатися до думок партнерів і зможуть прорахувати успіх у кар’єрному зростанні.

Проектна діяльність у початковій школі

Проектна діяльність у початковій школі успішно поєднується з дослідницькою, бо діти – спостережливі й допитливі, невтомні й старанні, справжні дослідники. Потрібно тільки використовувати ці особливості для цілеспрямованого розвитку спеціальних знань і вмінь, необхідних у проектній діяльності:

  1. рефлексивні вміння;

  2. пошукові вміння;

  3. комунікативні вміння;

  4. уміння експериментувати;

  5. презентаційні вміння.

Види проектів у початковій школі можуть бути різноманітними (малюнки, ярмарок, вистава, поробки, візитка, постер, рецепт улюбленої страви, виставка, телепередача). Виконання проектів стимулює розвиток особистісних якостей дитини – самостійності, наполегливості, комунікативності, відповідальності, цілеспрямованості, працьовитості.

Проектна діяльність у основній та старшій школі

Мета застосування проектних технологій – це формування у школярів логічного мислення, розвиток комунікативних навичок іноземною мовою, уміння працювати в команді та відповідати за кінцевий результат всієї групи, вміння знаходити, аналізувати та використовувати різні джерела інформації. В основній та старшій школі проекти можуть мати форму ділової гри, твору, реклами, ток-шоу, ігрового шоу, відео ролика чи компютерної презентації або квесту. Проектна робота – вид роботи (переважно в групах), метою якої є підготовка кінцевого продукту іноземною мовою – рекламної листівки, альбому, презентації. Мета цього виду діяльності – надати автономію учневі, можливість застосувати вивчену лексику та граматику, вміння та знання, здобуті під час вивчення певної теми. Проектні роботи ідеально підходять для змішаних груп, оскільки кожне завдання може бути виконане учнями, що мають різний рівень підготовки. У процесі роботи над проектом учні реально спілкуються між собою англійською мовою. Практична мета виконання певного проекту базується на вдосконаленні різних умінь і навичок. Деякі проекти вимагають більше практики усного мовлення, інші спрямовані на розвиток писемного продукування. Ще інші вимагають застосування театралізації та артистичних здібностей дітей. Одні проекти виконуються в парах чи творчих групах, інші – індивідуально. Учитель виступає координатором і помічником дітей при виконанні проектів.

Проектні технології сприяють підвищенню мотивації до вивчення іноземної мови. Діти залюбки пишуть про себе, малюють родинне дерево або свій дім, описують своїх друзів, їхні вподобання та хобі, роблять колаж про свій відпочинок, виготовляють сімейний альбом, створюють комп’ютерні презентації, знімають відео фільми. Виконуючи проекти, учні проводять невеличку дослідницьку роботу з теми, зацікавлено спілкуються з іншими, знаходять інформацію в книжках чи інтернеті, пишуть, вирізають, малюють, знімають відео ролики. Учні різного рівня мають змогу виконати проект і радіють досягнутим результатам.

Проектна діяльність має загальноосвітню цінність, оскільки сучасна програма вимагає, щоб викладання англійської мови сприяло розвитку ініціативи учнів, їхньої уяви та дисципліни, вмінню співпрацювати в команді, проведенню дослідницької діяльності.

Проектна діяльність – особистісно-зорієнтована, тому що учні готують і підбирають матеріал, який їх цікавить і , можливо, в майбутньому знадобиться їм при зустрічі з іноземцями для бесіди чи розповіді про себе, свою країну, школу чи родину. Школярі мають можливість ознайомитися з особливостями культури та традицій англомовних країн і збагатитися знаннями про життя в інших країнах світу.

Етапи реалізації проекту:

І. Підготовчий (обрання теми та визначення форми проекту).

Визначення мети та завдань.

Формування груп, розподіл обовязків у групі.

Встановлення процедур і критерії оцінювання проекту й форми презентації.

ІІ. Пошуково-дослідницький етап.

Визначення джерел інформації.

Планування способів збирання й аналізу інформації.

Підготовка до дослідження та його планування.

Проведення дослідження.

Систематизація матеріалів відповідно до мети і жанру роботи, підбір ілюстрацій.

Обговорення альтернатив, що виникли під час виконання проекту.

ІІІ. Трансляційно-оформлювальний етап.

Попередній захист проекту.

Доопрацювання проекту з урахуванням зауважень і пропозицій.

Підготовка до публічного захисту проекту.

І V. Заключний етап.

Публічний захист проекту.

Конструктивний аналіз виконання роботи.

Оцінювання.

Захищаючи проект, учні демонструють розуміння проблеми, мети і завдань проекту. Вони вчаться планувати й здійснювати певну діяльність для розвязання проблеми. Учні показують, як вони можуть аргументувати свої висновки, демонструють уміння брати участь у колективному аналізі й оцінюванні результатів проекту.

Отже, проектна технологія сприяє розвитку адекватної самооцінки, формуванню позитивної «Я –концепції». Проектна діяльність розвиває комунікативну та інформаційну компетентність учнів та інші соціальні навички. Це все сприяє розвязанню профорієнтаційних завдань.

 

четвер, 2 лютого 2023 р.





 Вітаємо з перемогою в ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської предметної олімпіади з англійської мови  ученицю 11-А класу Юліану Голубничу - ІІ місце,  ученицю 10-Б класу Наталію Аношко - ІІІ місце та їх вчителів Наталію Михайлівну Макогін та Світлану Геннадіївну Гончарову!

четвер, 29 грудня 2022 р.

 Щиро вітаємо переможців ІІ етапу Всеукраїнських  учнівських предметних  олімпіад!

Англійська мова

Ткаченко Зеновія, 11-А клас, керівник: Макогін Н.М. І місце
Аношко Наталія, 10-Б клас, керівник: Гончарова С.Г.
І місце:
Шульська Оксана, 10-Б клас, керівник: Гончарова С.Г.
ІІІ місце:
Савіна Анна, 8-А клас, керівник: Макогін Н.М. ІІІ місце
Демченко Наталія, 8-А клас, керівник: Гончарова С.Г. ІІІ місце

Німецька мова

Горобець Поліна, 10-Б клас, керівник: Онопа І.А. ІІ місце
Семенько Діана, 11-А клас, керівник: Онопа І.А.
ІІІ місце:
Коломієць Олег, 10-Б клас, керівник: Цапенко В.О. ІІІ місце
Овсієнко Дарина, 10-Б клас, керівник: Цапенко В.О. ІІІ місце

неділя, 25 грудня 2022 р.

 

Christmas is celebrated on December 25 and is both a sacred religious holiday and a worldwide cultural and commercial phenomenon. For two millennia, people around the world have been observing it with traditions and practices that are both religious and secular in nature. Christians celebrate Christmas Day as the anniversary of the birth of Jesus of Nazareth, a spiritual leader whose teachings form the basis of their religion. Popular customs include exchanging gifts, decorating Christmas trees, attending church, sharing meals with family and friends and, of course, waiting for Santa Claus to arrive.

середа, 16 листопада 2022 р.

 ДРУГЕ ЗАСІДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ  ВИКЛАДАЧІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ІНШОМОВНОЇ ГАЛУЗІ

Порядок денний:

1.    Використання інноваційних технологій на уроках іноземної мови під час дистанційного навчання.

2.    Шляхи формування та удосконалення професійної компетенції вчителя.

3.     Про участь членів методичного об’єднання у виставці-ярмарку педагогічних ідей.

4.    Розвиток англомовних комунікативних компетенцій учнів з використанням творчих завдань. Лексичні ігри на уроках англійської мови.

5.     Сучасні форми контролю навчальних компетенцій учнів. Контроль досягнень учнів під час дистанційного навчання.

6.     Огляд нормативних документів, психолого-педагогічної літератури.

7.    Різне. 

Оцінювання результатів навчання: рекомендації МОН

Як оцінювати учнів початкової ланки? Якими будуть критерії для виставлення оцінок учням 5 класу, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Чи зміниться щось в підходах до оцінювання учнів 6– 11 класів? Міністерство освіти підготувало інструктивно-методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання у новому навчальному році.

Реформування загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних (пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом), мотиваційних (пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості) та соціальних (пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства) компетентностей.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання як складової освітнього процесу. Для забезпечення цілісності освітнього процесу необхідно враховувати результати оцінювання навчальних досягнень учнів у доборі змісту, форм і методів роботи для кожного уроку чи заняття.

Також важливо формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання. У кожний урок чи заняття необхідно включати роботу з учнями за результатами оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дотримання принципів академічної доброчесності.

У разі порушення учнями принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Керуючись правом на автономію у виборі змісту, форм і методів роботи, учитель може використовувати самостійно визначені або розроблені способи фіксації зворотного зв’язку з учнями. При цьому важливим є забезпечення ефективності процесу оцінювання задля досягнення очікуваних результатів учнями.

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі, батькам або іншим законним представникам.

При навчанні у дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

При здійсненні семестрового оцінювання учнів з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які вони отримали впродовж семестру незалежно від місця навчання: у закладі, де навчалися за місцем тимчасового перебування або у будь-якій іншій школі, яка здійснює навчання за однією із форм здобуття освіти (очною, змішаною, дистанційною, екстернатною, сімейною). Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами.

Заклади освіти, у яких тимчасово навчались учні, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання. Крім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувачі освіти можуть надавати інформацію з електронних журналу та щоденника за попереднім місцем навчання.

За відсутності в учнів з числа тих, хто повернулися на постійне місце проживання, та з тимчасово окупованих територій облікованих результатів оцінювання за попереднім місцем навчання заклад освіти може провести підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо. При такому оцінюванні, за потреби, можуть використовуватися технології дистанційного навчання.

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:

  • Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
  • Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
  • Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13 .07. 2021 р. № 813;
  • Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 (чинні для 5 класів);
  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 6–11 класів);
  • Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6–11 класів);
  • Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496.

Слід звернути увагу, що відповідно до законодавства у разі відсутності результатів річного оцінювання за 2021/22 навчальний рік учень має право пройти річне оцінювання до початку 2022/23 навчального року.

Оцінювання здобувачів початкової освіти

У 1–4 класах відповідно до Державного стандарту початкової освіти здійснюють формувальне і підсумкове оцінювання. Заклади загальної середньої освіти, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників, можуть розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти.

Детальніше про оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти в Додатку 3 «Початкова освіта» Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

Оцінювання учнів 5 класів

Оцінювання учнів 5 класу у 2022/23 навчальному році здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 1.04.2022 № 289. Ці рекомендації розроблені для учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Заклад освіти може здійснювати оцінювання за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Інструментарій оцінювання, що застосовується закладом, описується в освітній програмі закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання визначеною законодавством, результати такого оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень. За умови використання власної шкали оцінювання заклад має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12-бальну систему), для виставлення у Свідоцтво досягнень.

Свідоцтво досягнень

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учнів 5 класу з предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. У Методичних рекомендаціях пропонується орієнтовна форма Свідоцтва досягнень.

Перелік предметів та інтегрованих курсів у Свідоцтві досягнень визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми. Перед друком Свідоцтва досягнень необхідно привести його у відповідність до освітньої програми закладу освіти: видалити зайві рядки або підкреслити назви предметів та інтегрованих курсів, обраних закладом освіти; вписати назви курсів вибіркового освітнього компоненту.

У Свідоцтві досягнень є дві графи: «Характеристика навчальної діяльності» і «Характеристика результатів навчання». Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання учнів з предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом закладу освіти.

Виставляються оцінки за кожну групу загальних результатів і «загальна оцінка результатів навчання». Механізм виведення загальної оцінки результатів навчання визначається закладом освіти для кожного предмета та інтегрованого курсу з урахуванням, зокрема, кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення, і описується в інструментарії оцінювання в освітній програмі.

У Свідоцтві досягнень, окрім характеристики рівня досягнення результатів навчання з предметів та інтегрованих курсів, дається характеристика стану сформованості навчальної діяльності відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених упродовж начального року. Спостереження проводяться спільно з учителями, які у цьому класі викладають навчальні предмети та інтегровані курси, за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки (сформовано або формується) навпроти певного уміння.

Педагогічні колективи можуть використовувати власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки.

Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року та в разі переведення здобувача освіти до іншого закладу освіти упродовж навчального року.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання результатів навчання учнів або визначити власну шкалу оцінювання з предметів та інтегрованих курсів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура». Наприклад, визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість учня, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

Види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета чи інтегрованого курсу. Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень. Систему діагностувальних і контрольних робіт, у тому числі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у Свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета чи інтегрованого курсу.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496; пункти 9, 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07. 2015 р. № 762 (зі змінами).

Облік результатів тематичного, семестрового, річного оцінювання, оцінювання груп результатів навчання проводиться в класному журналі в окремих колонках без дати.

Оцінювання учнів 5 класів має бути зорієнтованим у першу чергу на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання, визначені Державним стандартом, та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета чи інтегрованого курсу.

У Методичних рекомендаціях запропоновані орієнтовні загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2). Ці критерії можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою.

Критерії для формувального оцінювання розробляються вчителем самостійно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, варто у першому семестрі 5 класу підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами:

  • «початковий» – «П»;
  • «середній» – «С»;
  • «достатній» – «Д»;
  • «високий» – «В».

Також слід супроводжувати його вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня, а не на помилки або невдачі.

При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі у Міністерстві освіти рекомендують при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр.

Якщо рівень результатів навчання учня визначити неможливо (через тривалу відсутність), у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюється поточне або тематичне оцінювання учнів 5 класу. Таке рішення затверджується відповідним наказом керівника закладу освіти.

Оцінювання учнів 6–11 класів

Оцінювання учнів 6 – 11 класів у 2022-2023 навчальному році здійснюється за Критеріями оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому окрема тематична атестації при здійсненні відповідного оцінювання, як правило, не проводиться.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися:

  • важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах;
  • тривалість їх вивчення та складність змісту;
  • динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом року;
  • уміння застосовувати учнем набуті протягом навчального року знання тощо.

Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; пункти 9–10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу.

При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні» (затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 17.03.2015 № 306, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 354/26799) підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

У випадках, що не зазначені у методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України, рішення щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти приймає вчитель, керуючись правом на автономію у професійній діяльності. За потреби це рішення погоджується з керівником закладу освіти.